На жаль, запобігти підвищеній пітливості неможливо, проте існують методи, які здатні полегшити стан та покращити якість життя людям з первинним гіпергідрозом. 

Антиперспіранти - виробляються на основі солей металів (алюмінію або цирконію), що закорковують протоки потових залоз, а також мають антибактеріальні властивості.
Ін'єкція ботулотоксину - препарат блокує передачу нервових імпульсів до потових залоз. Ефект від ін'єкцій зберігається близько чотирьох місяців. До побічних ефектів відносяться: м'язова слабкість, проблеми з ковтанням, пневмонія, порушення мови та утруднене дихання. Антихолінергічні препарати - їх приймають внутрішньо для блокування дії ацетилхоліну (наприклад, глікопіролат та пропантелін). Даний хімічний месенджер стимулює безліч біологічних реакцій, у тому числі вироблення поту. Однак цей варіант мало використовується через серйозні побічні ефекти (сухість у роті, запор, втрата смаку, запаморочення тощо).  Хірургічне лікування - операція, метою якої є блокування передачі нервового імпульсу через симпатичні нервові волокна (вони відносяться до відділу вегетативної нервової системи і тягнуться вздовж хребта).
Іонофорез - використовується в більш серйозних випадках і полягає у застосуванні електричного струму для зменшення секреції поту. Показаний людям, які страждають на виражений гіпергідроз рук або ніг. Під час процедури кінцівки занурюють у ванни з водою та електродом, підключеним до пристрою, що генерує струм. Сеанс триває близько двадцяти хвилин і повторюється кілька разів на тиждень. Безумовно,його можна пройти і в клініці. Як тільки людина ознайомиться з процедурами, вона може придбати пристрій та проводити лікування вдома. Після досягнення нормального потовиділення ефект зберігається не занадто довго, і треба буде проводити повторні сеанси (це називається курс підтримуючих процедур) приблизно 1 раз в місяць. В ідеалі повторювати курс потрібно кожен раз, коли симптоми гіпергідрозу з'являються знову.